Опис Одеська, Україна
Одеська область розташована на крайньому південному заході України та межує з Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською областями. По суші і на морі межує з рядом зарубіжних країн: Республікою Молдовою, Румунією, Болгарією, Туреччиною.
Одеська область утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 33,3 тис. кв. км (5,5% від території України).
Область розташована на крайньому південному заході України. На заході межує з Румунією, Молдовою, в тому числі з Придністров'ям, на півночі - з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями України. На півдні широким фронтом виходить до узбережжя Чорного моря. Головна особливість положення області - її приморське та прикордонне положення.
В області виділяються 3 системи розселення міського населення. Найбільша з них - Одеська агломерація, що включає Одесу, портово-промисловий центр м. Іллічівськ, смт Овідіополь і Комінтернівське, а також м. Білгород-Дністровський. Друга система - придунайська група міст (Ізмаїл, Рені, Кілія), що має головним чином транспортно-економічну спеціалізацію. І третя система, що знаходиться на півночі області, що включає міста Котовськ, Балта, Кодима та Ананьєв, має агропромислову і транспортну спеціалізацію.
Адміністративно-територіальний устрій представлено наступним чином: 26 адміністративних районів, 19 міст, у тому числі 7 обласного підпорядкування (Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Котовськ, Теплодар і Південний) і 12 міст районного підпорядкування, 33 селища міського типу, 1139 сільських поселень.
Адміністративний центр - місто Одеса, вперше згадується в літописах в 1415 році, містом є з 1794 року. Проживають в ньому 1020,2 тис. осіб - це одна з п'яти міст-мільйонерів в Україні.
Основну частину території Одеської області займає Причорноморська низовина, на півночі - Подільська височина. З географічним положенням області в степовій і лісостеповій природних зонах пов'язане її головне природне багатство - значні агровиробничі ресурси, а з приморським положенням - її могутній рекреаційний потенціал. На території області практично немає розроблюваних родовищ корисних копалин, за винятком будівельних матеріалів.
Одеська область утворена 27 лютого 1932 р. Її площа становить 33,3 тис. кв. км (5,5% від території України).
Область розташована на крайньому південному заході України. На заході межує з Румунією, Молдовою, в тому числі з Придністров'ям, на півночі - з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями України. На півдні широким фронтом виходить до узбережжя Чорного моря. Головна особливість положення області - її приморське та прикордонне положення.
В області виділяються 3 системи розселення міського населення. Найбільша з них - Одеська агломерація, що включає Одесу, портово-промисловий центр м. Іллічівськ, смт Овідіополь і Комінтернівське, а також м. Білгород-Дністровський. Друга система - придунайська група міст (Ізмаїл, Рені, Кілія), що має головним чином транспортно-економічну спеціалізацію. І третя система, що знаходиться на півночі області, що включає міста Котовськ, Балта, Кодима та Ананьєв, має агропромислову і транспортну спеціалізацію.
Адміністративно-територіальний устрій представлено наступним чином: 26 адміністративних районів, 19 міст, у тому числі 7 обласного підпорядкування (Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Котовськ, Теплодар і Південний) і 12 міст районного підпорядкування, 33 селища міського типу, 1139 сільських поселень.
Адміністративний центр - місто Одеса, вперше згадується в літописах в 1415 році, містом є з 1794 року. Проживають в ньому 1020,2 тис. осіб - це одна з п'яти міст-мільйонерів в Україні.
Основну частину території Одеської області займає Причорноморська низовина, на півночі - Подільська височина. З географічним положенням області в степовій і лісостеповій природних зонах пов'язане її головне природне багатство - значні агровиробничі ресурси, а з приморським положенням - її могутній рекреаційний потенціал. На території області практично немає розроблюваних родовищ корисних копалин, за винятком будівельних матеріалів.